Підписатися на RSS

Головними напрямками роботи психологічної служби в школі є:



♦вивчення особистісних особливостей учнів і здійснення особистісного підходу до дитини;
♦надання допомоги класному керівникові у формуванні класного колективу;
♦надання психологічної допомоги родині в справі виховання і навчання дітей;
♦здійснення роботи з професійної орієнтації;
♦організація заходів щодо корекції поводження, що відхиляється;
♦діагностика, профілактика і корекція відхилень у психічному розвитку.
Психологічна служба виконує в школі три основні функції: психодіагностика (одержання психологічної інформації), психокорекція (впровадження психологічної інформації) і психологічна проосвіта.

Структура роботи психологічної служби загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів с.Солгутове



/Files/images/Рисунок1.png

Поради вчителю: піклуйтесь про себе та своє здоров'я


Чим ближче кінець шкільного робочого тижня, тим важче вчителю утримуватись на поверхні й не захлинутись у водоверті буднів. Усі знають, що прямим обов'язком учителя є постійна турбота й підтримка своїх учнів, але не менш важливо навчитися піклуватися про себе і своє здоров'я.

Професор психології Гейл Кінман на сторінках Гардіан акцентує увагу на трьох порадах учителям на кожний день протягом п'яти днів робочого тижня, спрямованих на зняття стресу та підтримку свого розумового, тілесного й душевного здоров'я.

Понеділок. Загальновизнаною є істина, що ніхто не любить понеділок, але саме вчителю так важливо спокійно розпочати свій робочий тиждень.

Спробуйте розслабитись упродовж хоча би двох-трьох хвилин, перш ніж ваші учні зберуться вранці на перший урок. Уявіть собі весь день у позитивному плані, наскільки це можливо, що позитивно позначиться на вашому душевному стані.

На найближчій перерві між уроками постарайтеся вийти зі стану «на автопілоті» й очистити свій розум, просто з'ївши якийсь фрукт. Зосередьтеся саме на процесі його поїдання, відволікаючись від шкільних проблем.

Після роботи хоч би трохи погуляйте. Зосередьтесь на тому, що ви бачите навкруги: відчуйте запахи, прислухайтесь до шуму, відчуйте «смак» оточуючого світу. У жодному випадку не використовуйте цей час, щоби будувати якісь плани чи концентруватись на рішенні якихось проблем.

Вівторок. Це хороший день для того, щоб звернути увагу на перші ознаки прояву втомленості.

Подумайте про те, як проходить тиждень, і просто придивіться до речей, що починають вас турбувати. Це допоможе визначити ваші «тригерні точки» (trigger роint, від англ. trigger – курок – надчутливі зони, наприклад, на шкірі, ‑ пер.) і намітити заходи з виправлення ситуації.

Із другої половини дня почніть виконувати спеціальні вправи для зняття м'язової напруги, наприклад, просто напружте плечі при вдиху, а потім розслабтесь при глибокому видиху. Відчуйте, як напруга поступово зникає.

Вівторок має бути днем прощення. Більшість із нас схильні до накопичення численних негативних емоцій, які слід просто відпустити, пробачивши й себе, й інших.

Середа. До середини тижня переконайтеся, що почуваєте себе нормально, не забуваючи при цьому, що здоровий сон для будь-якої людини є життєво важливим чинником.

Уникайте «ворогів» вашого сну. Регулярно дотримуйтесь вашого графіка сну й харчування, прослідіть за якістю сну, харчування та регулярними фізичними навантаженнями.

Влаштуйте собі кілька 2-3-хвилинних перерв протягом робочого дня. Сядьте зручніше та сконцентруйтесь на своєму диханні. Постарайтеся свій «блукаючий стан» м'яко повернути до нормального.

Після обідньої перерви влаштуйте собі п'ятихвилинну «відпустку». Уявіть себе в найспокійнішому місці, яке ви можете уявити. По поверненню з «відпустки» ви відчуватимете, що посвіжішали та відпочили.

Четвер.Кращим лікарським засобом у четвер є безтурботний сміх. Добре, якщо у вас знайдеться мотив похихотіти з колегами або подивитись улюблене комедійне шоу.

Сміх має величезні переваги, покращуючи функцію серцево-судинної системи та допомагаючи вам спілкуватися з іншими людьми. Тож починайте свій день з посмішки!

Перестаньте відчувати та думати про себе в негативному стилі. Відкиньте нескінченні внутрішні заяви типу: «Повинна ‑ не повинна, зобов'язана – не зобов'язана», щоб знизити рівень стресу й максимально підвищити впевненість у собі.

Визначте свою так звану «буферну зону». Старайтесь у домашній обстановці не допускати «пережовування» своїх робочих проблем, що, урешті-решт, добре позначиться й на вашому здоров'ї й на вашій продуктивності. Подумайте, що ви можете зробити після роботи, щоби відновити сили.

П'ятниця. Це якраз той час, щоб вимкнути свій «ментальний фільтр». Ви – на порозі вихідних, час, щоб розслабитись і заспокоїтися після вашої непростої вчительської роботи.

Переконайтеся, що ви дотримуєтесь режиму харчування та вживаєте заходи проти обезводнення вашого організму, простіше кажучи, прослідіть, чи вживаєте ви достатню кількість води. Це особливо важливо, коли у вас наступає період гострої завантаженості або з'являються ознаки стресового стану.

Думайте тільки позитивно. Концентрація всієї уваги на негативних рисах свого характеру та поведінки означає, що ви просто заплющили очі на ваші позитивні якості.

Складіть список речей або дій, що допоможуть вам розслабитись, і чимось порадуйте себе, кохану людину . Потім виберіть щось одне, наприклад, полежіть в ароматній ванні, з'їжте маленьке тістечко, купіть шарфик... І робіть це, не відчуваючи за собою жодної провини.

Стратегія успіху або як обрати професію!


Кожна людина хоча б раз в житті обирала собі професію. Щоб прийняти правильне рішення, необхідно враховувати ряд факторів - власні побажання, психологічні особливості та можливості не слід забувати й про потреби ринку праці.
Сім кроків до зваженого рішення
1. Скласти список підходящих професій
Складіть список професій, які Вам подобаються, цікаві, за якими Ви хотіли б працювати, які Вам підходять.

2. Скласти перелік вимог до професії, що обирається

Складіть перелік своїх вимог:
- професія, що обирається, й майбутній рід занять;
- професія, що обирається, й життєві цінності;
- професія, що обирається, й життєві цілі;
- професія, що обирається, й сьогоденні гарячі проблеми;
- професія, що обирається, й реальне працевлаштування за фахом;
- бажаний рівень професійної підготовки;
- професія, що обирається, й мої схильності й здібності;
- бажані зміст, характер й умови роботи.
3. Визначити значимість кожної вимоги
Визначите, наскільки всі перераховані вимоги значимі. Може бути, є менш важливі вимоги, які, за великому рахунком, можна й не враховувати.
4. Оцінити свою відповідність вимогам кожної з підходящих професій
Крім тих вимог, які є у Вас до професії, існують і вимоги самої професії. Проаналізуйте, чи розвинені у Вас професійні якості, чи відповідають ваші інтелектуальні здібності, психологічні особливості, стан здоров'я вимогам професії.
5. Підрахувати й проаналізувати результати
Проаналізуйте, яка професія із усього списку більше інших підходить Вам по всіх пунктах.
6. Перевірити результати
Щоб переконатися в правильності Ваших міркувань, обговоріть своє рішення із друзями, батьками, вчителями, психологом, профконсультантом.
7. Визначити основні практичні кроки до успіху
Отже, Ви прийняли рішення, тепер важливо визначити: у якому навчальному закладі Ви зможете одержати професійну освіту, як розвивати в собі професійно важливі якості, як можна отримати практичний досвід роботи з даної спеціальності, як підвищити свою конкурентноздатність на ринку праці.
6. Перевірити результати
Щоб переконатися в правильності Ваших міркувань, обговоріть своє рішення із друзями, батьками, вчителями, психологом, профконсультантом.
7. Визначити основні практичні кроки до успіху
Отже, Ви прийняли рішення, тепер важливо визначити: у якому навчальному закладі Ви зможете одержати професійну освіту, як розвивати в собі професійно важливі якості, як можна отримати практичний досвід роботи з даної спеціальності, як підвищити свою конкурентноздатність на ринку праці.

Байдужість до навчання — проблема дитини чи дорослих?


Кожен вчитель хоче, щоб його учні добре вчилися, з інтересом і бажанням займалися в школі. У цьому зацікавлені і батьки учнів. Але часто і вчителям і батькам доводиться з жалем констатувати: «не хоче вчитися», «міг би чудово займатися, а бажання немає». У цих випадках ми зустрічаємося з тим, що в учня не сформувалися потреби в знаннях, немає інтересу до навчання. У чому сутність потреби в знаннях? Як вона виникає? Як вона розвивається? Які педагогічні засоби можна використовувати для формування в учнів мотивації до отримання знань? Ці питання хвилюють багатьох педагогів і батьків.
Ліниві і недопитливі… а хто винен у цьому? Учні? Або всі ми: родина, школа? Будьмо відверті: і все добре, і все погане, що є в дітях, — результат впливу дорослих. Будь-який недолік у роботі школярів — так чи інакше є відображенням наших промахів.
Кiлькiсть переглядiв: 331

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.